Костянтин Демченко                                                                                                          юрист ЮФ ”Вронський, Вронська та Партнери”                                                                газета "Правовий тиждень", №34-35, 6 вересня 2011 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України діє з 1961 року і є чи не найстарішим чинним нормативно-правовим актом на території України. З часу його прийняття Україна здобула незалежність, почалось ”будівництво” демократії в країні, Конституцією України були закріплені демократичні принципи суспільства, проте кримінальний процес за цей час зазнав незначних змін.

 На сьогоднішній день одним з найбільш неврегульованих інститутів кримінального процесу є інститут негласних слідчих дій. Нормативне врегулювання та чітке визначення негласних слідчих дій є надзвичайно важливим, оскільки їх проведення, майже завжди, пов’язане з втручанням в особисте життя людини, обмеженням її конституційних прав на таємницю спілкування, недоторканість житла тощо, та, при цьому, людина не здогадується про втручання в її особисте життя або обмеження її прав.

Відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (надалі – ”КПК України”) негласні слідчі діє не відокремлюються від інших слідчих дій та регулюються у загальному порядку згідно норм Розділу другого КПК України, хоча є очевидним, що вони потребують спеціального врегулювання.

 У проекті нового Кримінального процесуального кодексу України, презентованому у червні 2011 року (надалі – ”проект КПК”) було зроблено спробу врегулювати даний інститут, шляхом введення окремої глави – Глави 21. Негласні слідчі (розшукові) дії.

Відповідно до ст. 242 проекту КПК негласними слідчими (розшуковими) діями визнається різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню та проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

До негласних слідчих дій проект КПК відносить аудіо- та відеоконтроль особи, арешт, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з телекомунікаційних мереж, зняття інформації  з електронних інформаційних систем, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо- та відеоконтроль місця, контроль за вчиненням злочину та виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Частина 3 статті 243 проекту КПК встановлює, що рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних не гласних слідчих дій та отримані результати, а прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих дій. Негласні слідчі дії проводяться слідчим, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням уповноважені  оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України або інші особи.

При прийнятті рішення про проведення негласних слідчих дій прокурор, слідчий повинен обґрунтувати прийняття такого рішення, в тому числі обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила в інший спосіб та, на підставі ст. 247 проекту КПК, зазначити таке обґрунтування в відповідній постанові.

Варто відзначити, що ст. 249 проекту КПК містить норму згідно із якою особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені в ході проведення негласних слідчих дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово  повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про це, з врахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров’я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих дій. Повідомлення про факт і результати негласної слідчої дії повинні бути здійснені протягом дванадцяти місяців після її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Стаття 252 проекту КПК визначає статус доказів, отриманих під час проведення негласних слідчих дій, зокрема протоколи, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені речі і документи, або їх копії, можуть використовуватися у доказуванні на тих же підставах, що і результати проведення інших слідчих дій під час досудового розслідування. Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених кодексом.

Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, за результатами проведення негласної слідчої дії та з відображенням отриманих відомостей складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.

Особливу увагу в проекті КПК приділено втручанню у приватне спілкування, оскільки відповідно до статті 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а винятки можуть бути встановлені лише судом з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Зокрема, втручанням у приватне спілкування на підставі ст. 254 проекту КПК визнається доступ до змісту спілкування за умов, коли учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є: аудіо- та/або відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з телекомунікаційних мереж; зняття інформації  з електронних інформаційних систем.

Новела проекту КПК, закріплена ст. 256, встановлює, що аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

 На окрему увагу заслуговує параграф 3 глави 21 проекту КПК, яким запроваджуються нові негласні слідчі дії та врегульовується застосування негласних слідчих дій, що практично використовувались при розслідуванні злочинів.

Зокрема, статтею 263 проекту КПК, в передбачених кодексом випадках, слідчому надається право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення у них, в тому числі з використанням технічних засобів.

Проектом КПК установлено порядок установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу -  негласна слідча дія, що використовується на практиці, проте досі законодавчо неврегульована. Так у ст. 264 проекту КПК зазначається, що установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу полягає у застосуванні технічних засобів для локалізації місця знаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів мобільного зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Також, проектом КПК нормативно закріплено засоби, що можуть бути використані під час проведення негласних слідчих дій. Так, за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора при проведенні негласних слідчих дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій.

Розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів є надзвичайно важливим для суспільства. У зв’язку з цим у проекті КПК було передбачено ряд негласних слідчих дій, що у деякій мірі обмежують конституційні права людини та/або, при здійсненні яких, підконтрольно відступають від  норм законодавства України. Однак, дані негласні слідчі дії є досить ефективними в отриманні відомостей про тяжкий або особливо тяжкий злочин та особу, що його вчинила, якщо такі відомості отримати в інший спосіб неможливо. До таких дій належать:

- спостереження за особою, річчю або місцем, що застосовується для пошуку, фіксації і перевірки відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця та полягає у спостереженні за вказаними об’єктами, або візуальному спостереженні з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (ст. 265 проекту КПК);

- аудіо- та відеокотроль місця, що полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження (ст. 266 проекту КПК);

- контроль за вчиненням злочину, що може здійснюватись у формі контрольованого постачання, контрольної та оперативної закупівлі, імітуванні обстановки злочину та спеціального слідчого експерименту (ст. 267 проекту КПК);

- виконання спеціального завдання, що полягає в отриманні відомостей, речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь у організованій групі чи злочинній організації, або учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування (ст. 268 проекту КПК).

Отже, з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України буде нарешті врегульовано застосування негласних слідчих дій, що створить підстави до зменшення зловживання такими діями органами розслідування і, в свою чергу, забезпечить дотримання законності при обмеженні конституційних прав людини.